В певному сенсі унікальна гра: це продовження серії, яке, одначе, неможливо порівняти із першою частиною, тому що вони зусім різні по духу. Видно як розроби старалися урізноманітнити ігролад, провели роботу над помилками.
Сюжет із рурами на голову + спойлери
Одна з головних відмінностей — двосюжетність, RE2 складений з “чоловічого” 1-го сценарію, де ГГ Леон, поліціянт, і “жіночого” 2-го, де ГГ Клер, байкерша. Починавши грати я не знав про це і дивувався бистрості сюжетного потоку: щойно стартував, а вже дістався лабораторії “Амбрели”.
Лабораторіям цим не щастить, в другій грі вона також видлітає на повітря, після чого Леон стрічається із Клер, а та має з собою ще й Шері (дочка вченого, який працював над G-вірусом, в нього була навіжена жона, теж працювала на “Амбрелу” і ганялася за ГГ із пострілетом, доки на неї не впала рура зі стелі і не прибила її, c'est la vie).
Другий “жіночий” сценарій, думав, буде паралельним, це типовий художній засіб, коли одну подію розглядають з погляду різних персонажів. Але ні. Принаймні не вповні. Погляд на події 1-го сюжету був, та радше альтернативний, аніж паралельний, і це псує вражіння!
Наприклад: в “чоловічому” сценарії на дах поліційської будівлі впав гвинтокрил, а як саме це сталося показали вже в 2-му сценарії і це круто. Там на даху стояв поліціянт, хтів забратися звідти, але на нього напали зомбі, той почав стріляти безладно і получив у гвинтокрилера, від чого машина й впала та загорілася. А фейспалм маємо трохи згодом, бо ж відомо, що саме Леон погасив пожежу і це відкрило прохід до нової кімнати, та в другому сценарії гвинтокрил досі палає, але гасить його вже Клер! Водночас в инших місцях видно: тут вже бував Леон, приміром, він відчинив “шаховий замок”. Така невідповідність збиває з пантелику.
Смішний мент стається із передостаннім босом “жіночого” сценарію: опісля 4-5 ударів по химороді, хтось зверху в тіні вигукує до Клер: “Гей! Лови!” — і скидає базуку... положення Клер очевидно критичне, в будь-яку мить її може розірвати чудовисько, та Клер, отримавши зброю, знаходить час подивитися у тінь та спитати: “А хто ти?” xD
Направду невідомо, хто то був, мабуть потайний незнайомець з FNV.
Файнал бос змусив спітніти, та не від хардкорности, а через неочікуваність 😁 Я на ластову (гадано) почвару стратив майже всі реси (for fun), тоді наготувався дивитися завершальні заставки і читати титри: витяг з мікрохвильовки два мішки попкорну і червоно-сині 3D-окуляри, та зненацька починається новий файт! Wuuuuut?! Are u serious?! Пощастило що бос простецький, вистачило двох арбалетних обоймів. На-таке!
В історії чимало смішних і недолугих моментів, окрім вищеописаного із “базукою з кущів” та “трубою зі стелі”, можна виокремити “невловиму Шері”, це дочка лабораторів, яка самостійно виживає в умовах зомбі-апокаліпсису. Особливо кумедно виглядає сцена, де Шері кидає в дірку в сітці набої, ключі, каже: “Я можу про себе подбати”, і тікає. Тобто двоє дорослих навчених людей, озброєних дробовиками, восмистволовими кулеметами, базуками, і навіть арбалетами, з-за допомогою містерної системи сейвів через друкмашинки, ледве протискаються до фінальних титрів, но маленька дівчинка в силах “подбати про себе”. Okay, I see. Взагалі це нагадує мні дівчинку (Carrie Henn) з “Чужих”, та теж в непоясненний спосіб виживала на космічному кораблі, що кишів ксеноморфами.
Але найбільшу сумнівність сюжету виявляє поліційний відділ. Взагалі, що це за місце — поліція? Це публічний простір, там працює сила народу, будь-хто з вулиці може туди зайти, і... виявилося, що ся поліційня напхана такими таємницями, що волоси дубом стають: книжкові шафи-замки, багатоключові замки за картинками, застінні коридори та непозначені ліфти, які провадять до катівень, прихований хід до секретної лабораторії, де виготовляється вірусна, біологічна зброя. Хто в це повірить?
Постгеймові дарунки для гравців із 200 IQ
До постгеймових бонусів розроби підійшли більш креативно (інтриговно), аніж в першій грі: після титрів мні запропонували сейвнутися і сейв цей мав вигляд “LeonA: Scenario 1st”, затим з'явився скрін із зомбі і напис: “дістанься поліційної частини і не підбирай предметів” (вау! який креатив!). Бачу автори задумали якийсь челенж, окей. Но запуститися з цього сейву не вдалося, тому що він для Леона, а Леон “знаходиться” на першому диску, поставивши той диск (в ретроарчі) я уткнувся в порожнечу: сейв зник *перекидає стіл*. Мабуть це проблема карти пам'яті, але в мене її нема! В мене і дисків нема! Тут (в ретроарчі) все віртуальне! Що ви од мене хочете?! Віддайте мій сейв! Так чи будяк, знавши приколи першої частини, бажання виконувати ці челенжі нульове, ну, що там може бути за винагорода? Кловунський ковпак? Труси на підтяжках? Далебі у грі лишилася одна шафка замкненою із повідомленням: “Тут-то спецключ і знадобиться”, ставлю печену цибулю на те, що в тій шафці папірець із написом “Тут могла бути ваша рекляма”.
Ґемплай із арбалетом
Survival в цьому horrorі номінальний, особливо у сюжеті Клер, адже її шлях усіяний ресурсами, наприкінеччі в мя було щось майже 50 дробовикових набоїв одного типу, і приблизно по 30-40 двох інших, арбалет зі 100+ болтами я до кінця гри не використовував взагалі, пістолетні патрони ніколи не закінчувалися, деяку зброю взагалі не привелося використати, приміром електричний забивач, вдарив ним по сраці якогось почварника разок просто фор фан, а machinegun так і лишився в пупирці) хілок Клер збирала в обидві жмені, було їх мінімум 2х більше, аніж у Леона, водночас сині протуотруйники я і не підбирав. Друкмашинних стрічок побільшало, самих машинок як і рундуків теж стало більше.
Гумплей Леона більш подібний до 1-ї гри. Складність сюжету Клер в иншому: в інтерактивній неочевидності. Часто не знаєш що робити з усім тим назбираним стафом, або де шукати сюжетний ітем. Це типова риса олдскульних ігор без маркерів на мапі, але навіть Касіюса в Бальморі я знайшов швидше, аніж довбаний медальйон з однорогом у поліцеянському відділкові! Збавилося близько двох годин щоб випадково (з відчаю) наткнутися у непримітному закутті другого поверху на ліпнину, в якій і був медальйон. Ключові обжекти тут ніяк не виділені, активна контрольна панель виглядає як статичний об'єкт, як декорація; ключ від Power room теж квестовий, хоч і двері room було видно, але як до них дістатися?..
На обидва сценарії збулося близько 16 годин. Зберіганок зробив 199 (ретроарч). Графіка як і в першій грі: сурвайвалґорорна. Ембіент непоганий, наприкінці є принаймні один нічоговий трек, а і добряче додає екшену (битві з босом) трагізму, серйозности, долучення оркестрової вокальної музики.
В плюс грі зараховується відносна етичність, позаяк в обох частинах сюжет оминає гоміцид. Коли ситуація напружується, як, приміром, з Шефом, що наставляв пістоля в обличчя Клер: раптом з-під ляди вискочили лабети почвари, схопили горе-пістолетника, та втащили під землю, а згодом виплюнули пошматоване його тіло.
Зброя теж більш етична, особень в 2-му сценарії, з реальної у Клер був хіба що пістоль, автомат і безсмисловий бойовий ніж, натомість в першій грі: “беретта”, кулемет, дробовик, магнум.
P. S.
Бонусний челенж я все ж запустив, для цього знадобилося виставити регіон NTSC, але ніц нового не побачив: ті ж стартові заставки, той ж гемплей, добіг до поліційного відділку дорогою не бравши ітеми (один спробував взяти (автоматизм) але там ж бо вибір: брати-небрати, я відмовився, не знаю, чи можна це вважати порушенням челенжу? Фактично я на нього лише подивився, в інвентарі його не було), як і вимагалося у челенжі, й... опинився в поліційному відділку, тому самому, без жодних натяків на бонуси абощо. Таке відчуття, що гра просто почалася наново. Що за скам?! \:
Рімейк зробили в 2019 році.
🌟7\10
Коментарі
Дописати коментар