Настільки маячної книги я ще не читав достоту. Вона мене розлютила, обурила, і розсмішила. Браун влаштував якийсь поганський квест, під час якого учасники мали знайти "жінко-грааль".
В чому суть: Браун на протязі майже 500 сторінок силувався запевнити читача що Марія Магдалина (її скелет, який буцімто переховують 2000 років) це священний божественний Грааль, і цей "грааль" за його переконанням здатен розвалити християнство у самих основах... Яким чином скелет людини може бути "священним Граалем", не осягнути. Якщо навіть він знайшов би її скелет, що б це довело? Як можна визначити по скелету -- кому він належить? Навіть якщо довести що сей скелет направду Магдалинин, окей, і що? що це доказує? Тільки те, що вона жила, існувала, і?.. хто це заперечує? просто несусвітенна маячня!
Браун постає тут як войовничий поган, саме поган, не атеїст, тому що він не заперечує богів, як те роблять атеїсти, а намагається заперечити християнство, Христа-Бога, і водночас показати свою богиню, якій він поклоняється.
Він постійно розводиться про якусь "жіночу священність", яка, буцімто, виражається у здатности жінки народжувати. Ну гаразд, це функція організму, серед тварин теж усі особи жіночої статі вміють народжувати, і що? Це робить їх священними? Треба робити з них бовванів та приносити їм у жертву немовлят? Жінка не народжує сама, щоб її функція працювала, потрібна взаємодія із іншою настільки ж унікальною чоловічою функцією — запліднення, це Браун настирно ігнорує. Також він не хоче характеризувати чоловічу функцію запліднення, чому вона не здається йому “священною”? Тільки чоловік володіє цією функцією, що за упередженість, га, Брауне?!
Далі, він каже про якийсь "культ богині", складається таке враження, що в мороці віків люди поклонялися якійсь богині, але... цього не було! Я не знаю жодної культури, жодного народу-племені, де б поклонялися богині, і Браун не наводить жадного історичного прикладу! Так, у поганів, приміром у античних, були жіночі божества, чимало, але їх верховні боги завжди були чоловіками. Від початку часів людське поспільство жило у парадигмі патріархату. Останнє співвідноситься із Генезисом 3:16: “...і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою”, це Бог промовив опісля акту непокори Єви, коли вона скуштувала заборонений фрукт. Окрім того жінка створена з ребра Адама, і Адам найменував жінку Євою.
Ключовий момент з Граалем: по-перше, це вигадка, в християнстві це міт, немає ніяких реальних свідоцтв існування Грааля, про нього анічогісінько не сказано в Євангеліях і в інших книгах Біблії; по-друге, ніколи мітичний Грааль не асоціювався з людиною! Клясичний міт про Грааль -- це міт про чашу з якої пили кров Христа Його учні. Докладніше про це я напишу далі.
Так ось, Браун абсолютно безпідставно вигадав собі базу про те, що Грааль це жінка, Магдалина (!), що був культ богині, і на цьому етерному основищі він звів картковий будиночок з претензіями. Чому з "претензіями"? Тому що у передмові говориться про достовірність документів, таємних обрядів тощо, які наведені в книзі, це повнісіньке безглуздя, що націлене у непідготованого читача, який не стане розбиратися в деталях, він лише побачить слово "достовірне" і подумає, що автор достоту викладає фактами, насправді ж всі його потуги перевернути християнство сміховинні.
Достовірними в цій книзі можуть бути описи архітектури, але не творів мистецтва, і тим паче не документи. Твори мистецтва Браун тлумачить виходячи зі своїх вигадок, з тієї етерности, яку він заклав від початку, взяти хоча б опис "Останньої вечері" да Вінчі, ну це ж суцільна бридня! 😄
Далі в нотатковому форматі.
На початку Браун розказує про пентаграму (те, що цей знак не належить сатанистам (їм взагалі нічого не належить)), але труп Соньєра це щось недолуге, ну окей, він перед смертю намалював собі на животі пентаграму щоб підказати хто його вбив абощо, але... до всього він ще прийняв позу пентаграми: хоч би як дивно це не звучало, ба більше -- він роздягся! Як Браун собі це уявляє? Чоловіка пристрелили, а він малює собі власною кров'ю пентаграму на животі, потім роздягається і "зіркоподібно" (цитата) лягає... ріл? До речі, це другий голий труп, в "Янголах" була така ж тема. Та і Соньєр не тільки все те переробив перед смертю, він ще й невидимим маркером щось написав поруч! 😄 ван момент пліз: Соньєр встиг написати ось що: ряд цифр, і під ним два (!) речення! Чому заповіт не додав? Чекайте-но, він ще й коло навкруж себе накреслив))) повторивши таким чином "Вітрувіанського чоловіка" да Вінчі 😂 Хоч як це смішно, але сміятися ще доведеться довго: Соньєр не тільки написав і зробив все те, а ще, виявляється, був 4-й (!) рядок, написаний невидимим маркером! ось він: “P. S. (!) зв'яжіться із Робертом Ленгдоном”,-- незбагненно (і це тільки початок)! Що се як не тролінг?
Схожий епізод є в "Наруто", коли Джирая-сама помирає і шкрябає начакреним пальцем по спині жаба остатнє послання із кодами сторінок своїх книг. Але найбільша схожість з іншим епізодом, також з "Наруто" -- це сцена вбивства Курамою батьків Наруто, коли вони стояли над ним прохромлені кігтем Курами і його мати промовляла цілу лекцію (хвилин 5) як йому жити. Та ж сама комічність. Та і взагалі цікаво, звідки Софі знала, що Фаш стер 4-й рядок?
Ох вже цей Соньєр... тепер мається припущення (після розшифрування його геніальної анаграми "Леонардо да Вінчі. Мона Ліза" (а чом було просто не написати "Мона Ліза"? Навіщо автора вписувати, ще й повним іменем? Соньєр цей, він помирав од кульових поранень чи складав анаграми? 😃 ще він перед смертю встиг побувати біля картини "Мона Ліза" щоб і там залишити таємне повідомлення 😆 Я зара лусну зо сміху.
Поправді, уже і не смішно... Соньєр ще лишив перед смертю один напис... там він все списав просто, увесь музей 😆 на ключі два слова написав, і також анаграмою 😄
Цей епізод з анаграмою видає Соньєра під новим кутом: значить він готувався заздалегідь до цієї трагедії, до своєї наглої смерті, бо хто повірить, що він зумів скласти дві доволі складні анаграми перед смертю?! Хай він і спец по шифрам і т. д., але зловивши пару куль, хіба зможеш нормально мислити? Одначе про це припущення, що він заздалегідь приготував анаграми автор не каже, значить він направду думає, що Соньєр їх придумав нагально на місці?
Треш must go on! Недострелений Соньєр гуляв по тому Лувру скільки хотів, на 135 сторінці виявилося, що він побував у портрета Мони Лізи та нашкрябав на склі 6 слів... і це ще не все! Сонєьр встиг сховати ключик за картиною 👌
Починається книга типово для Брауна, він полюбляє гіперболізувати, викручувати градуси драматизму та значимости своєї історії на повну: "Соньєр виявився єдиною ланкою, єдиними володарем однієї з наймогутніших таємниць за всі часи" (це я не іронізую, це пряма мова автора) 😁
Соньєр, виявляється, є дідом Софі, тобто паралель між "Янголами і демонами" очевидна: там Леонардо і його дочка, тут Соньєр і його онука. Сцени вбивства також однакові: голий чоловік на підлозі, але тут жінка бачила його, а там ні.
 |
| D. Brown |
Ленгдон розмовляє із в'язнями про єгипетського бога Амона і презервативи, похваляє виробника през. за "правильну інформацію" на упаковці (про того бога, ким він "був" і що "робив")... серйозлі? по-йому це норм -- тягнути всяке поганське лайно з давен?
Ясно, це було потрібно щоб витягнути з курки динозавра: Ленгдон провів паралель між Амоном та Ісідою (Лізою) та "Мона Лізою" да Вінчі.
Не знаю, мені здається автор патетично перебільшує, коли розказує про маштаби злочинів інквізиції: 5 мільйонів жінок за 3 століття... хто в це повірить? Водночас він, якщо і не симпатизує, то співчуває мітичному "матріархальному поганству", Брауну прикро, що, бачте, християнство (але чому тільки християнство? Де ви взагалі бачили матріархальні конструкції, особливо в релігіях?) -- викреслило матріархат з історії людства. Та чи направду викреслило? Щоб щось викреслити, те "щось" мало б бути, але ніякого матріархату ніколи не було.
Браун критикує сучасність і "ностальгує" за поганською старовизною, зокрема за оргіями.
Браун це чоловік чи
жінко-фемка? Дивуюсь як з нього
виплескується такий махровий фемінізм:
"Земля стала чоловічим світом, яким
правлять боги руйнування і війни" —
завіса пада. Але жіночого світу і не
було ніколи, бо це суперечить природі
людини, якщо розглядати суспільство з
погляду виключно біології. Серед тварин
є матріархальні гурти: бджоли, мурахи.
Але в природі людей чоловік має більшу
фізичну силу, витривалість, чоловіків
більшість: їх більше народжується. Тому
патріархат цілком законний, доречний
та правдивий. І правдивість патріархату
непохитна, оскільки спирається на
Генезис.
Ще він долучає до цього недбале ставлення до природи як "зневагу до Матінки-землі" -- що се за "матінка-земля" така? поганське божество? чи це джорданобрунівське уявлення про живі планети і звізди (за що його власне і спалили).
Браун разом з феміністками звинувачує чоловіків у війнах, але не задумується чому здебільшого чоловіки воюють? Може тому, що вони фізично сильніші й витриваліші? Може через соціяльні ролі, які виплекували злі люди на протязі усієї історії людства? Держави цілеспрямовано виховували з чоловіків — воїнів, так було під початку віків, але чому саме чоловіків? Вочевидь з вище найменованих причин: вони витриваліші, сильніші, вони стійкіші у стресових ситуаціях, вони передбачуваніші. Дотичною причиною є надмірна емоційність, яка спонукає до нерозумних акцій. Ф. Герберт якось сказав: “Розсудливість є першою жертвою сильних емоцій”. Але надмір емоцій, упадіння в емоційність властиве саме жінкам. Війна — не проблема чоловіка, це проблема людства, тому що жінки так само воюють, приміром в Ізраїлі це загальноприйнято, всі чули міт про амазонок, але є й археологічні знахідки жінок-воїтельок, і з популяризацією, впровадженням принципів гендерної рівности, не хвилюйтеся, солдатів-жінок буде все більше) А щоб воєн не було, потрібно повищувати культуру і освіченість, пропагувати пацифізм, таврувати, а не прославляти мілітарію, і розплющити очі достатньо широко, щоб побачити у темряви тих пекельників, що денно й нощно трудяться над унормовуванням гоміциду, мілітаризму, вони це роблять через соціяльні ролі, навіювання вигаданих обов'язків на кшталт служби в армії тощо. Ви ж не будете заперечувати, що будь-кого (жінку чи чоловіка) дурного, безкультурного і безпринципного якнайпростіше обманути та змусити робити те, що треба маніпуляторові? Я не виправдовую вояк, всі хто бере до рук зброю — убивця (стать значення не має), але бездумно екстраполювати мілітарність свідомости на всіх чоловіків (і тільки) — безглуздя і глупство.
"Вітруєва людина, тільки обличчям донизу" -- яка недолугість. Брауну треба не писати, а читати книжки.
Ця книга, зважаючи на розголос (в свій час) нагадує мені сумнозвісне "модернове мистецтво" -- гівно на паличці в ошатній рамці із цінником з 6 нулями.
Ленгдон постійно каже про якісь "поганські символи" на відомих картинах, але жодного прикладу не наводить. Це несерйозно.
Коли Браун каже що “світ збожеволів”, і що "сьогодні... виявляти свою любов до Христа -- все одно що малювати на собі мішень", він по суті правий, християн в усі часи переслідують, але мені здається, в контексті цієї книги ся сентенція: видавання бажаного за дійсне. Брауну хочеться щоб християн постріляли, але, але.
На 164 стр. вустами Арінгароси Браун ганить Ватикан за "зближення із наукою", нащо, мовляв, це робити? то ж бо різні речі: навука та релігія! Віруйчим навука не потрібна,
і вони не можуть нею займатись "без упереджень".
Та насправді, наука -- це інструмент релігії, й до всього вона не має правди, як "річ в собі", це не монада, наука є властиво дозвіллям і захопленням, ба більше, вона часто спирається на віру в свої гіпотези і посилається сама на себе (приміром дарвінізм). Наука не вірила в метеорити (вчені (18-19 ст.) сміялися і вигукували: “хіба можуть камені падати з неба?!”), мікробів (учені сміялися над Л. Пастером та вигукували: “хіба може організм такий малий, що його не видно й оком, нашкодити такому великому організмові як людина?!” (подивіться фільм “Повість про Луї Пастера” 1936 р.)), і зараз, попри відсутність доказів (перехідних видів) вірить в дарвінізм.
На 180-й стр. каже: "Ленгдон не наважився б сперечатися з жінкою, що тримала (в руках) пістолет" -- хєх, чому? Кажучи це, автор підтверджує теорію "емоційного насильства" -- Браун уособлює (правильно) жінку із надмірною емоційністю, відповідно, він боїться ставати поперед жінки, що тримає пострілета, бо не певен в її розсудливости, він не певен, чи вона вистрелить? Цебто Браун в певному сенсі порівнює "озброєну жінку" із мавпою з гранатою. Він боїться сперечатися з озброєною жінкою, відповідно, з озброєним чоловіком не боїться, чому? Тому що чоловік більш врівноважений і поміркований у стресових ситуаціях, власне, 49 розділ починається саме з такої сцени: Берне (чоловік) взяв Ленгдона та Софі на мушку і вони обоє із ним сперечаються, Берне доводиться підвищувати голос і погрожувати декілька разів (!) щоб, наприклад, Софі поставила скриньку на підлогу.
184 стр. Софі припускає, що ключ з позначкою Пріорату Сіону мабуть від шухляди в якій схований святий Грааль, а Ленгдон вислухавши це, згоджується в собі що каже вона "логічно" але погодитися із нею "інтуїтивно" не може... тобто жінка у Брауна розмірковує "логічно", а чоловік покладається на “інтуїцію”, окей... а достоту, що логічного в її припущеннях? Вона має лише ключ з позначкою організації, як можна по цьому судити о вмісті за замком, який відчиняє цей ключ? Немає жодних підстав стверджувати про щось взагалі, і тим паче про святий Грааль, який є ціло мітичним. Спочатку треба довести справжність святого Грааля, а потім робити подальші висновки. Це все одно, що знайти ріг і стверджувати що він -- ріг однорога, чи навіть так: все одно що знайти ключа, і стверджувати, що се є ключ од скриньки із рогом однорога. Так, дуже логічно!
Сторінка 193: Софі наказує Ленгдонові полишити зброю у машині, коли вони заходять до банку, той мовчки вертає зброю лише подумавши "із задоволенням". Сам він не додумався до цього, а "із задоволенням" бо йому подобається коли ним помикають жінки.
203 стр. Ленгдон підхоплюється на прямі зі словами (до Софі): "твій дідусь був генієм!" -- цей запал через згадування цифр у передсмертній записці, послідовности Фібоначі, це властиво пароль од сейфу в швейцарському банкові, ключ від якого вони знайшли за картиною раніше. Тож в чому саме проявилася "геніальність" Соньєра? -- в тому що він залишив пароль (а інакше отримати доступ до сейфа неможливо), що він і мав би зробити в принципі, чи в тому, що цей пароль складається з послідовности Фібоначі? 😅 Це клясичне голівудське кліше, так зазвичай скрикують персонажі, коли їм надходить якась очевидна ідея, про яку глядач вже як півгодини роздумує 😆
Переклад слабенький, окрім типових перекладацьких стилістичних помилок на кшталт "підіймався нагору", "спускався вниз", є калька, приміром "його кинуло в піт", краще: "його пройняв піт" або перефразувати.
+менестрелі чомусь тут вписані як “міністрелі”, може для більшої подібности до “міністрів” з якими Ленгдон проводить паралель у своїх дурних гіпотезах?
+Переклад на висоті: “Л. не повинен знати, що ми його вирахували",-- що, перепрошую, ви з ним зробили?
+На 192 стр. вказівка написана 7-ма мовами, перша англійська: "ВСТАВЬТЕ КЛЮЧ" -- схоже на англійську? -- ні, а має бути англійська з виноскою.
+Переклад чавкає: "...я готовий пробачити вам вашу поведінку з уваги на те, що...", ця неоковирність мала б писатися так “з огляду на те”, та все одно так ніхто не говорить, це канцелярія; або: "якщо є шанс... побачити наріжний камінь, то в кожному разі...", тут російськомовний перекладач гадав, що написав “в любом случає” по-українськи, але правильно “в будь-якому разі”.
Кінець 45 розділу: хто в це повірить? Є інфа що в банку 2-є злочинців, щойно наїхала поліція, і тут, раптово, з банку виїжджає вантажівка (працівник банку вивозить Л. і С.), водій каже що відкрити не може, позаяк ключів не має, її, бачте, запечатали... і поліцай пропускає, 😁 ага-ага.
Ленгдон, угледівши криптекс зізнається що ніколи такого не бачив і не чув... Ленгдон: університетський вчитель, що захоплюється таємницями, шифрами, кодами, символікою, ніколи не чув про розробку Леонардо да Вінчі, яка пов'язана із кодами і шифрами, таємницями.
Та ні, Браун просто фаниться 😊: Ленгдон з Софі украли ту броньовану банківську вантажівку, уперіщилися у дерево та поламали бампер, виїхали так на дорогу і сиплячи іскрами їдуть далі... їх розшукує Інтерпол, поліція, по ТБ і радіо надиктовують їхні прикмети, а вони їдуть з поламаним бампером 60 км\год, окей, i see.
В попередній книзі (у пріквелі) Браун торкається теми неоригінальности християнства, але побіжно, тут ж він розгорнув цілу промову (по суті вся книга про це), що християнство, бачте, це усього-но якась компіляція "поганських символів". Жахливе невігластво і голобельщина. Приміром він каже що тільки на Нікейському соборі визнали Ісуса за Бога, серйозлі? По-перше, те, що Ісус є Бог, собор просто утвердив конфесійно. По-друге, в Євангеліях, які є основою християнства, неодноразово говориться про те, що Ісус є Бог, і християни зводять свої життя саме на цій основі, а не на висновках якихось там соборів.
Те ж стосується обрання "неділі" Костянтином за "святковий день", Браун через Тібінга стверджує, що Костянтин се зробив задля вшанування сонця, позаяк був поганцем, поклонявся сонцю. Питання: чому Костянтин не оголосив неділю святковою раніше, коли ще був поганцем? Чому охрестившися, він виокремив неділю? Може тому, що саме у неділю воскрес Христос?
Концепція "єдиного Бога" прийшла з юдаїзмом, до цього всі говорили в межах політеїзму, явища природи і не тільки ототожнювалися із богами. Так, справді, деякі символи, ті ж німби, та дати свят, були перейняті з інших вірувань і традицій деякими церквами, певними християнами, не всіма, це теж тре розуміти, но се робилося в місіонерських цілях, а не в релігієтворчих! В такий спосіб певні церкви полегшували перехід поганів до християнства, от і все, а принципового значення: коли святкувати Різдво (і чи святкувати його взагалі) -- немає.
Геніально, Тібінг каже, що свідоцтва "смертности Христа", Його чоловічности, так би мовити, просто зібрали та спалили 😆 хороша аргументація: не можемо щось довести, кажемо що докази спалено.
Бридня набирає обертів, хоч давні казали: із тим, хто відкидає основи, нема чого і сперечатися, але та все ж. Браун дістає зі засмалених рукавів козирі: поганський фемінізм про те, що жінка "була священною", "родоначальницею", "життєдайцею", а потім прийшли злі чоловіки і придумали історію про Едем та "яблуко"... не жарт? По-перше, Браун вкотре суперечить собі, ось він каже про “богиню” якій поклонялися (чоловіки), і тут саме наганяє чоловіків за те, що вони знищили культ богині... це абсурд і алогізм. По-друге, провадити таку риторику сьогодні все одне, що вимагати повернення бовванів. У одних "діди воювали" в інших "діди жінкам кланялися", і що? Мало хто чим займався в тодішньому? Це суто їхні (і ваші, коли ви співчуваєте їм) проблеми. Людські жертви ще приносили й вважали те за священне дійство, так що, повернути і ту "священність"? Це якесь божевілля, їй-право. Він розмірковує про святий Грааль, наче це щось реальне і робить на цьому (на нічому) висновок: що святий Грааль це жінка, це автор осягнув розглядаючи два трикутники, один спрямований догори, інший донизу, це за словами Брауна чоловічий і жіночий символ, перший то є “меч”, другий то є "чаша". Водночас автор не посоромивсі шпигнути чоловіків: їхній символ, мовляв, окрім всього означає й "агресивність". Агресивність тут виражається лише в одному: в недолугості і безграмотності монологу Тібінга. Він же навіть не знає, що ніякого "яблука" в Едемі не було, був "фрукт", але не яблуко)) що зі свого боку переводить тлумачення і розуміння Генезису в площину метафізичности.
Це книга про поганців, які замислили знищити християнство, Тібінг так про це прямо і каже: "ця жінка ("грааль") здатна зруйнувати саму основу християнства". Але зруйнувати ви можете тільки собі дорогу до правди. Іронічно, що цей Тібінг -- каліка, в нього проблема з ногами, він ходить на милицях, і це він зібрався вести людей до правди? далеко ж вони зайдуть.
Браун робить висновки про християнство, про християнський Грааль спираючись на... картини Леонардо да Вінчі, цебто Браун представляє се так, наче да Вінчі жив поруч з Христом і замальовував ключові події християнства. Що. За. Лол? Яка взагалі ріжниця що той Леонардо там намалював?! Тим паче що він, за словами самого ж Брауна, був поганець, поклонявся богині? Ну де логіка? Да Вінчі жив у 16 ст., Браун про це знає? Чи я щось пропустив, а да Вінчі винайшов машину часу, літав у минуле, та занотував християнську історію з першоджерел? Настільки він був геніальним винахідником? Це ось той гелікоптер із спіральним гвинтом, що не літає, то і є машина його часу?
Браун разом з Тібінгом хоче бачити на "Тайній вечері" да Вінчі поруч з Христом -- жінку, хоча про це немає жодних спогадів в Євангелії, та і в ті часи думаю в принципі жінки не сідали за стіл із чоловіками. Серед учнів Христа не було жінки. Жінки служили Христу та його учням "маєтками", слухали його, і все. Фантазії язичників й різного штибу атеїстів вони можуть розповідати один одному за чаркою абсенту.
Браун суперечить собі, до цього він казав, що люди сто разів переписали Євангеліє й ніхто не знає правди, і тут само каже, що саму картину да Вінчо “Остання вечеря” декілька разів реставрували, очищали від бруду, зокрема і якісь незграби, і попри це: картина правдиво відображає християнство, а Євангеліє -- ні. *facepalm*
Тібінг розповідає про “скотому”, це вона винна у сліпоті людей щодо очевидностей на картинах да Вінчі. Якщо так, то те, що Браун побачив там знак жіночої утроби зветься парейдолія, або шизофренія.
За кого Браун сприймає читачів? за ідіотів? Він розказує про якусь літеру "м" (латиницею) на картині да Вінчі в контексті єврейської бутности на початку нашої ери, та мало сказати, що ся картина не має абсолютно ніякого відношення до християнства, тобто до історії християнства, це просто витвір мистецтва, ніхто навіть не знає як виглядає Христос! -- так Браун ще розказує про літеру латинського альфабету... wut? давні євреї послуговувалися латиницею? are you sure about that? до чого тут латиниця взагалі?! Ще раз: картину "Таємна вечеря" да Вінчі малював виключно і цілком зі своєї уяви, і він там намалював все що йому забаглося, до чого тут реальна історія християнства?!
А от і шок під'їхав. Браун в подобі Тібінга спирається на "історичні джерела", які, буцімто, доводять його безумські гіпотези, а коли надходить час представити сі "джерела": зтаскує з полиці величезну книгу, схожу на атлас із титулом "гностичні євангелія" -- тут тре завважити на слові "гностичні" -- це спеціально підібране "розумне" слово, яке викликає у непосвяченого чоловіка довіру, насправді ж там мало б бути інше слово: "вигадані", в найгіршому разі -- "апокрифічні", таким чином Браун вдається до хитрощі задля маніпуляції довірою, адже всім відомо: автентичність цих "євангелій" не витримує критики, но коли ти покладеш ті подрані папіруси у красиву обкладинку, та й ще найменуєш її якимось професорським слівцем, то все може бути.
Про “папіруси” я поквапився, виявляється, в тій великій теці навіть не оригінальні "документи", а їхні фотографії, на-таке, і що в них написано? що "Ісус цілував Магдалину в уста", тоді як решта апостолів ображалися і висловлювали незадоволення, казали Йому: "чому ти любиш її більше, ніж нас" 😅 цим Браун знову собі суперечить і втрапляє у пастку абсурду, щойно ж він казав, що за тими апокрифами виходить, що Магдалина була нареченою Христа і тут само видає такий перл про “невідання апостолів”, вони не знали що Магдалина була “нареченою Христа”? І цей дебілізм не розкинутий на 200 сторінок, а прямо в одному абзаці, Браун проковтнув верблюда і не помітив.
Соньєр каже, що церква не повинна їм диктувати: що думати. Авжеж, і тому вони вигадують собі що хочуть. Це їх право, коли вони хочуть, щоб їх поводирем був сліпий (і кульгавий), хай так і буде, хай йдуть за ним і падають в яму, а ми — християни, йдемо за Христом.
Ще Тібінг каже про "керування церквою" у відсутність Христа, Ісус нібито настановляв учнів як керувати церквою, коли Його схоплять фарисеї. Чергова галіматья. Дійсно, Христос казав про церкву: яку створить (майбутній час) на Петрові (на камені), ніякого “керування церквою” (у справжньому часі) не було, апостоли не займалися будівництвом церков та організацією єпархій, єдине чим вони займалися: місіонерством, вони проповідували і навертали людей до Христа. Це тому, що поправді Церквою керує Христос, а не люди (я не кажу про конфесії, але про містерну Церкву Христа).
Вигадка Брауна розмежовується із реальністю і здоровим глуздом настільки явно, що це можна помітити навіть без знань топіків, достатньо елементарної логіки.
Коли треба, Браун все ж посилається на канонічні Євангелії, ось йому знадобилося сказати, що Ісус був з царського роду (Давида) і привів на приклад Євангеліє від Матвія. Що тут скажеш, людина нічого собі не жалує, зокрема й непослідовности: говорив ж що на Євангеліє не можна посилатися, бо воно писане-переписане, а тепер -- будь-ласка, ось, бачте, що в Євангелії од Матвія сказано?..
Браун знов собі суперечить: каже, що церква замовчує "факт" смертности Христа, і задля цього, зокрема влаштовувала хрестові походи щоб знищити "свідоцтва “смертности Христа", опісля стверджує, що коли б люди дізналися, що Христос насправді був просто "смертним пророком", то ніхто б до християнства не долучався, і повторює тезу про те, що божественність Христа була "винайдена" тільки у 400 році на Нікейському соборі... Логіка покинула чат. Якщо то правда, то до цього ж (до Нікейського собору) всі і так знали (за словами Брауна) що Христос просто "смертний пророк", а тільки потім, на Нікейському соборі винайшли “божественність Христа”. Що безглуздя?! Чому ж тоді 400 років церква розвивалася шаленими темпами? Перших християн римляни кидали на Колізеях у пащі левам, християни помирали там за “смертного пророка”? Апостоли Христа проповідували все своє життя Христа — як “смертного пророка”? Петра розіп'яли за проповідь “смертного пророка”? Що він верзе?!
Тепер Браун через Тібінга піддає сумнівам не тільки Євангеліє, а усю історію взагалі, він певен, що історія -- це все вигадки, в які домовилися (хто, цікаво, і коли, домовився?) вірити, проте в свою історію, що навпрост узята з голови, він вважає за правдиву, а та, що підкріплена археологічно, документально, офіційна історія — неправдива. Де логіка? Те ж саме сьогодні кажуть альтернативники: офіціяли — брехуни, в 18 ст. іншосвітяне заселили на Землю людей, а в 19 ст. була ядерна війна, міста ніхто не строїв, їх одкопали з-під землі, куполи церков — це атмосферні електрогенератори. Автор так поступає тому, що не може довести свої антихристиянські гіпотези зокрема через офіційну історію, яка підтверджує Біблію, і вирішує відкинути історію взагалі 😪 це типовий мув пласкоземельника, якому довели хибність його уявлень, а він або не хоче миритися із правдою, або боїться сорому і попросту заперечує самі основи.
Власне, вперше Браун описує довкілля, коли Тібінг з Софі і Ленгдоном обговорюють божевілля "жінко-грааля", Браун пише: "вітер завив поміж дерев" -- направду, навіть природа обурюється такому ідіотизмові. Взагалі ж у книзі відсутня художність, це своєрідний антихристиянський монолог особи із розшаруванням особистости.
Автор каже, що історія про Грааль тому така популярна у Франції, що, буцім, меровинги -- то є "нащадки Христа", які поставили Париж, але не уточнює, що у Франції, як і взагалі по світу, ніхто і не чув про "жінко-грааль", клясична версія цього міту -- чаша, неживий об'єкт, це предмет, не істота) і саме цю версію знають поскрізно, а про дурню з "жінко-граалем" почули лише з дурної губи Брауна. Приміром ось визначення “Святого Грааля” англійською Вікіпедією: “Various traditions describe the Holy Grail as a cup, dish, or stone with miraculous healing powers, sometimes providing eternal youth or sustenance in infinite abundance, often guarded in the custody of the Fisher King and located in the hidden Grail castle”,-- подається як невід'ємний мотив Артуровської літератури. Вперше споминається в художній літературі французького поета Chrétien de Troyes близько 1190 року у творі “Perceval, the Story of the Grail”. Синонім до Holy Graal це Holy Chalice, слово “chalice” з англійської перекладається як “чаша”.
Ленгдон говорить, що історія "жінко-грааля" всюди, просто "ми її не бачимо", оскільки вона "зашифрована у символах". Така аргументація скидається на марновірство нумерологів, ті теж думають, що їх оточують "священні числа". Далебі людина, коли в це повірить, насправді бачитиме навколо ці символи, так діє механіка самообману (самонавіяння): іноді ти бачиш те, що хочеш.
Лол, Браун вправляється у альтернативній історії, це в точности їхня тема: бачити в казках не вигадку, а дійсність. Цей тренд розкрутивсі десь на початкові 20 ст., Лавкрафт, Льюїс приміром казали, або натякали, що казки -- це не казки, а літопис)) і все що розказано у казках насправді діялося. Ось і Ленгдон запевняє: "Попелюшка" та деякі інші подібні казки -- це символізм, через ті метафори автори намагалися донести до публіки новину про "священну жіночість", що її занедбали... дурнішого годі й шукати.
Ленгдон називає "жартівниками" працівників кіностудій, які нібито "повставляли символи" у свої мультики і фільми. От які штукарі, фантазники! Но поправді єдиний жартівник тут -- Браун, який ці символи сам туди повставляв-побачив крізь роздмухану свою парейдолію.
Тібінг каже, що "святі отці" церкви наділені "непохитною вірою" і що їм не страшні ніякі "документи", котрі суперечать усьому, що "миле їх серцям". Ага, "документи", авжеж)) папірці, з якими можна хіба що до туалету сходити, і то негодящі, бо ж там не документи, а глянсові фото “документів” 😅
В істеричному устремлінні переконати читача, Браун вдається навіть до таких конструкцій: "переконливі наукові докази" 😆 😅 😁 😂 😄 😃 всі попадали на підлогу від сміху.
Я вже нічому не здивуюся. Автор як формений божевільний скидає усе до купи: в голові каша, почали з "жінко-грааля", перейшли до астрології, тепер він розповідає про еру риб, і про те, що в цю еру людина не вміє сама вирішувати що їй робити, але має слухати "вищі сили", ага, голос в голові, як у Ленгдона-Тібіна-Брауна, який надиктовує їм маячню про "жінко-граалі".
Ну ясно, пішов мороз про "еру водолія": ньюейдж go brrrr
Браун пише про Тібінга, коли той завершує розповідь про страшні "останні дні": "очі його затуманилися", напевно, як і розум)
Се теж доволі цікавий момент: допитливий Тібінг прагне "відкрити світові правду" про "жінко-грааль" водночас йде мова про "охоронців" того "граалю", про Пріорат Сіону, немовби вони -- вороги церкви і увесь цей час -- 2 тис. років "оберігали таємницю", власне, питання — за віщо? чому вони не видали цю таємницю, чому не показали її всім, чому не оприлюднили?! Вони ж вороги церкви, чому вони не напали на неї? Відповідь проста: тому що у них нічого немає, і нічого ніколи не було, і нічого ніколи не буде) а те, що вони силуються виправдовувати це "слушним часом", типу, тре почекати, доки люди будуть готові прийняти цю "правду", це все курям по смітникам сміятися, бо що визначає “слушність” моменту? Браун іноді зауважує на відтокові людей з церкви, якщо “слушність” -- це покинута церква, занедбане християнство, то тут знову алогізм, кому буде потрібна та таємниця, коли всі і так підуть з церкви і зречуться християнства?!
І знову Браун собі суперечить, донедавна він стверджував що в "еру риб" -- люди не можуть дати собі раду, що вони діють по волі "вищих сил", і тут на 323 стр. каже: "да Вінчі чинив, як хотів" 😄
Рефрен цієї книги: усе пов'язане із зіркою, цифрою 5 і жінкою, навіть 5-стопний ямб сягає "давніх поганських традицій". У Брауна на цьому пунктик.
"Хієрос гамос" -- каже Ленгдон, це "не збочення", а "глибоко духовний ритуал" 😂 щоб ви розуміли, це він про оргію. Опис цього "глибоко духовного" ритуалу, який провадився у хаті Соньєра, мені одразу нагадав вакханалію в "Берсерку", коли язичники зібралися в гроті та влаштували оргію із поклонінням сатані.
Браун не втомлюється повторювати про "жінощу божественність", яка виявляється нібито через "здатність народжувати", що за ідіотизм? Здатність народжувати мають не тільки жінки, тобто люди, а і всі живі істоти жінчої статі, це фізіологічна особливість жінки, це те, що вона має від природи, це є її природою, це не якесь осяяння з неба, не якийсь "божий дар", а функція, звичайна функція організму, вона може користуватися нею, може не користувати. Те, що каже Браун просто нелогічно, якщо зважити на його “логіку”, то виходить, всі, хто має здатність народжувати -- священний і божественний (тому що “здатність родити” в його обґрунтуванні єдине визначення священности жінки, себто ця властивість і робить жінку “священною” за Брауном), добре, тоді чому він не каже про корів? в Індії їх шанують як божеств)) курок, змій або качконосів які родять яйця, можна вважати священними? риби мечуть ікру, це достатньо для священности? а як бути із гермафродитами? морські коники самці виношують сформовані самицею яйця, це священність чи святотатство за Брауном? Прикол в тому, що жінка не може народжувати сама собою, її "божественність" не працює без чоловіка (а іноді не працює взагалі), це Браун чомусь умовчує, а що це за "божественність", яка "не працює"? Дивно, правда? Якщо "божественність" не працює автономно, вона не самодостатня, а якщо вона не самодостатня, вона не перфектна, а як може бути божественність (справжня) -- не перфектною? -- це алогізм! Тому Браун припускається тут логічної помилки, того ж штибу, що і горлиця в “Алісі у Чудляндії”, коли плутає Алісу зі змією через довгу шию та здатність їсти яйця. Якщо ж відштовхуватися від унікальности цієї функції (породження), то і в чоловіка є така сама унікальна функція запліднення, але це Браун ігнорує, це йому не здається божественним, чому?
Про "святия святих" в юдейському храмі, мені здається Браун перегрібає, він каже про якихось жриць, що мали доступ туди, але це, на мою думку, абсолютно неможливо.
Знову алогізм: Браун стверджує що "єднання з жінкою" -- це (в духовному пляні) шлях до Бога, але зважаючи на Генезис, саме єднання з жінкою виявилося шляхом від Бога. Тому це суцільний нонсенс, коли він каже про юдейський храм і жриць, а "секс" в "святия святих", це видається мені просто блюзнірством.
Я не розумію до чого тут секс і духовність? Чому Браун це поєднує? Що є спільного? Духовність стосується метафізики, вона виходить за межі фізичного, секс — ні.
Ізнову Браун суперечить собі: донедавна він стверджував, що тамплієри поклонялися богині, а тепер каже, що тамплієри поклонялися бафомету: богу плодючости. Визначся там уже, йомайо?!
Розгадка пароля від криптексу, це щось, Браун вкотре витягає з курки динозавра: “Р” можна читати як “Ф”, “Sh” як “S”, в залежности од діалекту, літера “vav” часто замінює голосний “О” 😂 а щоб умістити 6-літерне слово у 5-літерний пароль можна просто одну літеру викинути, позаяк слово ж давнє 😅 geNiuS!
"Біле" каже Браун -- жінка, "чорне" -- чоловік, у нього в голові все на поличках.
Початок 79 розділу: Колле питається: чи знайшли щось (у маєткові, звідки втікали підозрювані), йому відповідають: “ні, ті ж самі відбитки пальців...”, ем, ват? "ті ж самі"? як вони це знають без експертизи? на око визначають? 😁
Безумство переходить межу, хоч би як дивно це не звучало. Автор порівнює архітектурні портали з жіночим статевим органом... Браун реально божевільний, я не розумію як така писанина стала бестселером?! В такий спосіб можна все що завгодно -- кожний отвір, кожну дірку порівняти з символом "жіночої священности", телефонуйте на дурку!
Певно Браун надихався Фройдом у цім безглузді.
Те, як Ленгдон, Софі та їхній бранець вибралися з літака шляхом по літній смузі, майже на ходу — нісенітниця, як ви собі це уявляєте? -- відкриваєш двері і стрибаєш? це тобі що, автівка? Та видно нічого краще Браун вигадати не зумів.
Сторінка 360: Ленгдон каже, що тамплієри побудували суто поганську церкву в Лондоні, оскільки вибрали для неї форму круга, а не хрест, як було узвичаєно, а круглий храм по Брауну: це храм-присвята сонцю. Тут все просто: будуєш щось кругле, значить це для сонця, щось хрестоподібне, значить це для Христа, не переплутай!
Браун розказує, що Ленгдон не наважився прокотитися на оглядовому колесі в Лондоні, бо кабіни здалися йому "запечатаними саркофагами", ну, це клініка, панове. Але ж колесо кругле, за логікою Брауна — кататися на такому колесі, значить служити сонцю і возвеличувати жінко-грааль, як міг Ленгдон пройти повз?! Прокативсі би, почитав би вголос “Попелюшку” та заспівав би сонати “міністрелів”, нагадав би усім про “втрачену жіночу священність і матріархат”, вай нот?
Напрочуд дивна річ: Софі питається що їй робити з криптексом, себто з "наріжним каменем", а їй відказують: що хочеш роби, Соньєр бо т о б і дав його... Скидається на те, що цей наріжний камінь належав цілком і повністю Соньєрові, що він його власник, а не утримувач, і відповідно має право розпоряджатися ним як заманеться. Але ж ні? -- камінь належить Пріорату Сіону, чому Софі має ним розпоряджатися на власний розсуд?
Вельми вправно, Ленгдон закликає не сприймати історію Євангелія буквально, наприклад про ходження по воді Ісуса, каже, се "метафора", та ця порада, це правило не розповсюджується на ленгдоновські "документи", зміст яких він чомусь сприймає властиво буквально.
Браун проштовхує своїх героїв до католицького храму коли той іще був зачинений, щоб там “розвіяти прах”, водночас хлопець-служка всередині пилососив, а вони прийшли "розвіювати прах", а він пилососив... Тобто автор тут дотично порівнює прах людини зі сміттям. І взагалі, що це за традиція така — розвіювати прах у храмі? Так діється у католиків? Вперше чую. Є практика зберігання праху у церкві, але розвіювати?!..
Це смішно, коли Фаш зайшов до ангару, до просторого, відкритого приміщення, і Фаш, за словами Брауна: "майже одразу почув запах крови" на тому місці, де стояв лімузин... 😁 що за акула така, той Фаш.
Браун тулить горбатого до стіни: називає "слугами господніми" двох убивць -- Сайлоса і Арінгаросу. У Бога не буває таких слуг, Ісус сказав: “всі хто вбиває вас і тим думаєш послужити Богу, не пізнав ані Мене ані Отця”.
Кшмр, Браун продовжує тлумачити відомі твори мистецтва, наприклад вагнерівського "Парсіфаля" на користь своєї дебільної гіпотези про "жінко-грааль", ось у нього і менестрелі -- це minister, тобто послідовники "церкви Магдаліни" які, виявляється (xD) проголошували постулати своєї віри в богиню. Щоб осягнути се, певно, треба вдаритися головою об стіну.
Якщо менестрелі і співали щось про жінку, то це очевидно: в середньовічні часи то був леді-рицарський тренд: хоробрий лицар рятує діву з вежі, куди її посадовив лютий дракон, це клясичні сюжети, які оспівували втоді не тільки менестрелі, а буквально усі, до чого тут бредня з "жінко-граалем"?!
Послухати Брауна, так у нього будь-яке згадування жінки в мистецтві -- це неодмінно посилання на "грааль", утаємничена зі страху перед церквою метафора... Ви чули такий сором колись? Незбагненно.
От, з'ясувалося, що і карти -- звичайні гральні карти віщають про "священну жіночість" і про "грааль", Ленгдон упевнює, що масті карт успадковані од таро. Доказів цього він, звісно не наводить, просто натягає змію на слона, щоб вдавсі динозавр. На Вікіпедії щодо цього пишуть так: це є міт.
Ленгдон каже, що Ньютон "створив науку", яка "розгнівала церкву"... 😄 нот бед, значить це Ньютон -- творець науки, і чому ж церква так на нього розгнівалася, коли католики ще до нього спонукали науковців до роботи, най віднадити людий від поганського бачення природи: "знебожити" природу, показати, що мовні кидає не Зевес, що хвилі на берег накочує не Нептун, що сонце це не колісниця Феба тощо. І така наукова робота є також місіонерством.
Я не розумію, Тібінг погрожує християнам тим, що відкриє світові "жінко-грааль", тобто покаже світові... що? -- скелет Магдалини? лол, що це доводить? що може довести скелет?! як її скелет може підтвердити цю шалену гіпотезу?! Безглуздя! Знайди спочатку скелет перехідного виду од мавпи до чоловіка, розумовник.
Браун безпідставно виголошує про "богиню, скинуту з п'єдесталу", він не вказує, коли і де поклонялися цій "богині". А якщо це про Магдалину, якщо це він її називає богинею, ну це повна дурня, що на голову не налазить, коли Діва Марія не богиня, а Магдалина і поготів.
В розділі 101 Ленгдону скрізь ввижається Венера: 5 яблуневих пелюсток здаються йому знаком Венери, що зайвий раз доводить його навіженість, тому що він скидає все до купи: пентаграми, граалі, троянди, не розрізнюючи навіть в своїх власних гіпотезах смисли, у нього в голові все перемішалося і водночас все просто (парадокс): що має 5 пелюсток, те відноситься до Венери, пентаграми, метафор про "жінко-грааль", таємні символи etc.
Хто-небудь тут бачив логіку? Тібінг спочатку дає криптекс Ленгдонові і тримає на мушці Софі, а Ленгдон не пробує в цю мить героїчно визволити заручницю, як се буває в голівудських фільмах і як се було в сцені із Сайлосом у будинку Тібінга, коли тому вдарили по власяниці (не зрозуміло що перекладачі мали на увазі, тому що “власяниця” це не шипастий пасок, а груба одежа) й повалили на підлогу, натомість тепер, після того як Тібінг дав криптекс Ленгдону, Тібінг просить його повернути криптекс, і Ленгдон пробує перехилити терези на себе -- підкидає криптекс, а далі вже як у кіні: сповільнена зйомка, один кидається туди, другий сюди, ну ви ясні.
Наприкінці Ленгдон каже, що первородний гріх, учинений Євою і затим покара за це й було "падінням священної жіночости"... правда? В якому сенсі? Єву Бог створив з ребра Адама, їй ніхто не поклонявся ані в Едемі ані опісля, як і Адаму, про що мова взагалі, яка “священна жіночість”? Тим паче у Едемі Єва не народжувала, а якщо пригадати образ Брауна “жінки-життєдайниці”, то тут ізнову суперечність. За логікою навпаки: Адам народив Єву.
І перед цим Браун казав о "жіночій священности" в контексті поклоніння богині, а тепер перемикається на біблійну історію, в яку, до речі, не вірить. Схоже, не знайшовши підтверджень своїй придуркуватій гіпотезі “культу богині”, автор просто вигадав “культ Магдалини”. Тямучість покинула цей світ.
Браун не знає не тільки історії християнства, а й науки, якій поклоняється, бо повторює славнозвісну історію про "яблуко", що вдарило Ньютона по голові)) ніяке яблуко не падало йому на голову, це ще один міт, в який Браун наївно вірить і повторює усім на кутах. І дивно, що він не придумав цьому “збігові” контекст: в Едемі яблуко, і в ньютонівському саду яблуко.
Печатка Давіда: два трикутники, означає не "чоловіче і жіноче", а "як на небі, так і на землі". "Чоловіче і жіноче" -- такого взагалі ніде нема, той ж інь-ян має загалове означення “двух природ”, але не конкретне “чоловік-жінка”.
Епілог "ефектний", круг замкнувся, Ленгдон прийшов до того, з чого починав -- до Лувру, такий фінал мні нагадав "Алхіміка" (1988) Коельо.
🌟0\10
Коментарі
Дописати коментар